Наведено результати вивчення системи L-аргінін - оксид азоту (NO) - нітритредуктаза у 82-х дітей 8 - 15 років з різними формами синдрому подразненого кишечнику (СПК). Стан нітрергічної системи у дітей з переважно моторними розладами (закрепами або діареєю) характеризується зменшенням прекурсору NO - L-аргініну в сироватці крові і підвищеною активністю нітритредуктази, характерних для напруги адаптаційних систем організму. Недостатня кількість NO у крові дітей з переважно больовою формою СПК, можливо, обумовлює підвищену скорочувальну активність кишечнику, яка за даними літератури лежить в основі больового абдомінального синдрому у дітей цієї групи. Виявлені зміни і залежність компонентів системи L-аргінін NO-нітритредуктаза від форми СПК свідчать про наявність патогенетичного зв'язку між ними, що визначає нові шляхи корекції функціональних порушень моторно-евакуаторної функції кишечнику у дітей.

Изучены суточные ритмы концентрации кортизона и серотонина в слюне здоровых детей и больных хроническими вирусными гепатитами B (ХГВ) и C (ХГС). Выявлены изменения хроноструктуры ритмов в зависимости от вида возбудителя и активности воспалительного процесса. Установлен десинхроноз циркадианного ритма кортизола и серотонина, проявляющийся качественными (период) и количественными (мезор, амплитуда колебаний, акро- и минифаза) изменениями показателя ритма. Суточный ритм серотонина при активном и неактивном ХГВ и активном ХГС носил циркадианный характер с высоким мезором и амплитудой колебаний; для неактивного ХГС характерна трансформация ритма. При активных формах ХГВ и ХГС ритм суточной динамики кортизола не определялся. При неактивном ХГВ выявлен циркадианный ритм, при неактивном ХГС - отмечена тенденция к циркадианному ритму с сохранением фазности. Анализ циркадианного ритма кортизола и серотонина может быть использован в качестве критерия оценки характера и активности патологического процесса в печени.

Зазначено, що аутоімунний тиреоїдит, навіть на тлі еутиреозу, негативно впливає на стан жіночої репродуктивної системи. За результатами дослідження, дані якого наведено, у разі аутоімунного тиреоїдиту та еутиреозу відзначають овуляторні менструальні цикли з недосконалим фолікулогенезом. Також у жінок із зазначеною тиреоїдною патологією виявляють гістологічно підтверджену недостатність лютеїнової фази менструального циклу, що викликано у них як гормональною недостатністю жовтого тіла, так і локальним порушенням рецепції ендометрія до статевих стероїдних гормонів. На підставі проведених досліджень наведено рекомендації щодо двохетапної передгравідарної підготовки цього контингенту жінок.

Гипотиреоз, как некорригированный, так и на фоне аутоиммунного тиреоидита, отрицательно влияет на женскую фертильность. По результатам исследования при гипотиреозе на фоне аутоиммунного тиреоидита наблюдается гиперпролактинемия, а также клинические, ультразвуковые и лабораторные признаки поликистоза яичников. На основании проведенных исследований приведены рекомендации в отношении системы двухэтапной предгравидарной подготовки данного контингента женщин, в результате применения которой нормализуется сывороточный уровень пролактина и уменьшаются вышеуказанные признаки поликистоза яичников.

Досліджено питання діагностики, тактики ведення та передгравідарної підготовки у разі жіночої безплідності на тлі тиреоїдної патології. Виявлено, що частота випадків тиреоїдної патології у структурі жіночої безплідності становить 16,3 %. За цього на тактику ведення і результативність використання методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) впливають некоригований гіпотиреоз й аутоімунний тиреоїдит (АІТ), навіть у разі еутиреозу. У пацієнток з патологією щитовидної залози (ЩЗ) частота настання вагітності після реалізації ДРТ удвічі менша від відповідного показника у жінок без тиреоїдної патології. Установлено, що зі збільшенням рівня антитіл до тиреопероксидази відбувається погіршення репродуктивного прогнозу. З'ясовано, що розвиток порушень фертильності у жінок з АІТ та еутиреозом спричинений зниженням якості оогенезу на тлі овуляторних менструальних циклів, що призводить до недостатності лютеїнової фази. Це підтверджується наявністю нормальних рівнів гонадотропінів, зменшенням концентрації естрадіолу та соно-розмірів домінантного фолікула, гіполютеїнізмом, зменшенням соно-діаметрів жовтого тіла, морфофункціональними ознаками недостатності лютеїнової фази. Гормональними характеристиками аутоімунного тиреоїдиту на тлі гіпотиреозу є підвищення рівня пролактину крові з пролактин-залежною гіпоплазією ендометрія, а також збільшення гонадотропного індексу. За цього наявні олігоменорея та мультифолікулярна структура яєчників, що можна розглядати як ознаки розвитку полікістозу яєчників. Виявлено, що перебіг першого триместру вагітності після проведення ДРТ у жінок з тиреоїдною патологією

Розглянуто необхідність розроблення чіткої системи заходів лікування та профілактики метаболічного синдрому з урахуванням гендерних особливостей. У підлітків і молодих жінок з діенцефальними проявами і різними клінічними формами полікістозу яєчників існує необхідність створення рекомендацій щодо зменшення прогресування морфологічних та ендокринно-метаболічних змін для збереження або відновлення фертильності, а також з метою запобігання розвитку метаболічного синдрому у майбутньому. У пацієнток перименопаузального віку особливе значення має не тільки корекція ліпідного профілю і антигіпертензивна терапія, але й адекватний менеджмент гінекологічної патології у зв'язку із підвищеним ризиком розвитку гормонзалежної онкологічної патології.

Поширеність і кольпоскопічні особливості патології екзоцервіксу в жінок з метаболічним синдромом (МС) не мають суттєвих відмінностей від відповідних показників у здорових жінок репродуктивного віку. Це може бути свідченням того, що в генезі патології шийки матки переважне значення має дія інфекційного агента, а не особливості гормонального гомеостазу. Проте в цьому разі слід зазначити, що жінкам із МС кольпоскопічний скринінг стану епітелію шийки матки повинен проводитися згідно із загальноприйнятим протоколом з метою профілактики раку.

У детей с хроническим вирусным гепатитом B и C изучены суточные ритмы общей антиокислительной активности в слюне в зависимости от активности воспалительного процесса в печени. Выявлен десинхроноз, который проявляется снижением величины мезора, амплитуды колебаний, инверсией и трансформацией ритма, что может служить дополнительным биоритмологическим критерием, характеризующим особенности течения хронических гепатитов вирусной этиологии. Установлено, что после лечения у детей с неактивным хроническим гепатитом B отмечена тенденция к сохранению циркадианного ритма с дневной акрофазой, но с низкой амплитудой колебаний и мезором. При активном хроническом гепатите B восстанавливается циркадианный ритм с его инверсией. После лечения неактивного хронического гепатита C выявлено сохранение ультрадианного ритма с повышением величины амплитуды колебаний. Циркадианный ритм общей антиокислительной активности у детей с активным хроническим гепатитом C характеризуется низкоамплитудным колебанием с незначительным повышением мезора. Доказана возможность использования параметров суточных ритмов общей антиокислительной активности в качестве оценки эффективности проведенной терапии.